Попередження дитячого суїциду
За інформацією Управління превентивної діяльності головного управління національної поліції в Одеській області, з початку року зареєстровано 39 фактів вчинення навмисних самоушкоджень дітьми: 9 фактів скоєння суїцидів та 30 спроб дітей покінчити з життям шляхом самогубства.
Для підліткового віку характерні різні прояви суїцидальної активності - думки, наміри, висловлювання, погрози, спроби замаху.
Як правило, до 13 років спроби суїциду рідкісні. З 14-15 років суїцидальна активність різко зростає, досягаючи максимуму в 16 - 19 років.
Суїцидальна поведінка у підлітків – це, в основному, проблема «прикордонної психіатрії», тобто галузі вивчення психопатій і непсихотичних реактивних станів на тлі акцентуації характеру. Достатня кількість суїцидів та суїцидальних спроб є проявами так званих «підліткових кризів».
Лише у дуже небагатьох є справжнє бажання покінчити з собою. У переважній більшості випадків суїцидальна поведінка підлітка - це «крик про допомогу». Невипадково багато спроб скоюються вдома, притому в денний або вечірній час – крик про допомогу адресований насамперед до ближніх. Вирішуються на такий крок, як правило, замкнуті, ранимі по характеру підлітки від відчуття самотності, власної непотрібності, стресів і втрати сенсу життя.
Іноді підлітки розігрують спробу самогубства без жодного наміру дійсно покінчити з собою з розрахунком, що їх вчасно врятують. Всі дії робляться з метою залучити або повернути втрачену до себе увагу, розжалобити, викликати співчуття, позбутися від неприємностей, що загрожують. Але демонстративні за задумом дії внаслідок необережності, неправильного розрахунку чи інших випадковостей можуть обернутися фатальними наслідками.
Суїциді спроби можуть вчинятися на висоті афекту, який може тривати всього хвилини, але іноді в силу напруженої ситуації може розтягуватися на години, добу. У якийсь момент тут зазвичай майнує думка щодо розлучення з життям, або допускається така можливість.
Істинну суїцидальну поведінку відрізняє обдуманий, нерідко поступово виношений намір покінчити з собою. Поведінка будується таким чином, щоб суїцидальна спроба, за поданням підлітка, була ефективною, щоб суїцидним діям «не завадили». В залишених записках зазвичай звучать ідеї самозвинувачення, записки більш адресовані самому собі, ніж іншим, або призначені для того, щоб позбавити від звинувачень близьких.
Більшість молодих людей, які планують самогубство, мають психічні проблеми, такі як депресія або біполярний розлад (маніакально-депресивний психоз), залежність від алкоголю або наркотиків або всі одночасно.
Соціально-психологічні фактори відіграють важливу роль в стимуляції всіх видів суїцидальної поведінки. Серед них на перше місце висувається сімейна дезорганізація, втрата батьків, особливо у віці до12 років, розпад сім'ї внаслідок розлучення батьків.
Причиною суїцидальних думок і спроб можуть бути «шкільні проблеми», дезадаптація в навчанні та праці, втрата контактів з товаришами. Розрив з коханими штовхає на суїцидні спроби, якщо цей розрив поєднується з приниженням почуття власної гідності або якщо була надзвичайно сильна емоційна прив'язаність, яка трапляється у підлітків з розбитих сімей або у емоційно-лабільних підлітків, які в батьківській сім'ї відчували емоційне відкидання.
«Розв'язуючим» фактором для суїцидальної поведінки може послужити алкогольне сп'яніння. Досвід і минуле підлітка так само збільшують ризик суїциду. Наприклад, сімейна схильність, попередні спроби заподіяти собі шкоду або відхід з дому. Підліток може вдатися до цього у відповідь на стресову ситуацію, втрату або конфлікт з іншою особою.
ЯК вчасно виявити суїцидальну поведінку у дітей?
Зверніть увагу на прояви суїцидальної поведінки, чи немає їх у вашої дитини:
-
Відкрите висловлення бажання накласти на себе руки (друзям, родичам, знайомим, близьким)
-
Натяки на скоєння суїциду (прилюдна демонстрація петлі із ременя, мотузки, леза, імітація самогубства)
-
Активна попередня підготовка, пошук засобів створення відповідних умов (накопичення отруйних та лікарських препаратів)
-
Вислови «Мені все набридло!», «Навіщо мені жити?», «Який сенс у тому, що я живу?» «Я відчуваю, що скоро помру!»
-
Підвищений інтерес до питань смерті, загробного життя, похоронних ритуалів
-
Раптове настання спокою, смиренність після стрессу, приготування до чогось, що дитина відмовляється пояснювати
-
Тривалий час внутрішньої зосередженності, раніше не характерний для дитини, відсутність бажання спілкуватись з друзями, родичами, гратися, вести активний спосіб життя
Ось кілька кроків, завдяки яким ви можете запобігти небезпеці:
-
Дитина має почуватися з вами на рівних, як з другом/подругою. Це дозволить встановити довірчі, чесні стосунки.
-
Зосередьте увагу на почуттях дитини, дозвольте їй розповісти про свої проблеми, якими смішними вони б вам не здавались.
-
Намагайтесь побачити кризову ситуацію очима своєї дитини, ставайте на її бік, а не на бік інших людей, які можуть завдати їй/йому болю.
-
Обіймайте дитину, невербальна комунікація іноді є більш дієвою за слова підтримки.
-
Сприймайте дитину як самостійну дорослу особистість із власним світоглядом, цінностями, переконаннями, бажаннями, вимогами
-
Якщо дитина відхиляє вашу допомогу, вам слід пам'ятати, що він/вона водночас і прагне, і не хоче її. Тому для досягнення позитивного результату необхідні м'якість та наполегливість, терпіння та максимальний прояв співчуття.
Профілактика суїцидів
Зменшенню кількості самогубств серед підлітків може сприяти профілактична робота, спрямована на раннє виявлення проблем у сім'ї та оточенні підлітка. До профілактичної роботи повинні бути підключені структури охорони здоров'я, освіти, соціального захисту.
Як свідчить досвід країн, що досягли помітних успіхів у скороченні рівня підліткових самогубств, система профілактичної роботи має будуватися в двох напрямках - загальна і приватна профілактика, оскільки під самогубством розуміється як індивідуальний вчинок особистості, так і соціально-психологічне явище. Загальна профілактика допомагає людині на стадії розвитку суїцидальної тенденції, приватна – на зворотній стадії фази зовнішньої суїцидальної поведінки.
Багаторівневість факторів ризику і захисних факторів визначає необхідність комплексної профілактики самогубств, включення до неї медичного аспекту, культурно-освітнього аспекту, і обов’язково - розрішення ряду соціальних проблем.
Встановлено, що жоден з факторів ризику не може бути достатньою причиною самогубства без комбінації з іншими факторами. Потрібна всебічна підтримка молодої людини з вантажем накопичених проблем, а не корекція тільки одного симптому або проблемної поведінки.
Основний упор в запобіганні суїциду серед підлітків повинен бути зроблений на профілактиці криз у сім'ї, наданні своєчасної соціальної, психологічної та іншої підтримки особливо уразливим підліткам та їх сім'ям. Профілактика вживання алкоголю та інших психоактивних речовин також є важливим компонентом роботи щодо запобігання самогубств серед підлітків.
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
