Що таке африканська чума свиней і в чому її небезпека?
Ситуація щодо африканської чуми свиней (АЧС) на території України залишається складною. Від початку поточного року зареєстровано 14 випадків захворювання у восьми областях України (Чернігівська, Херсонська, Дніпропетровська, Чернівецька, Волинська, Кіровоградська, Закарпатська, Київська). У 2022 році на території України було зареєстровано дев’ять випадків.
Африканська чума свиней – це заразна вірусна хвороба свиней усіх вікових груп, що проявляється лихоманкою, крововиливами, синюшністю та змертвінням шкіри, враженням внутрішніх органів. Наслідки АЧС призводять до значних економічних збитків.
Слід зазначити, що на АЧС хворіють лише домашні та дикі свині. Вірус АЧС не передається людині і є безпечним для її здоров’я.
Характерними для хвороби є наступні ознаки:
- раптова загибель тварини за відсутності клінічного прояву;
- підвищення температури тіла тварини до +40,5… +42 °С;
- зниження апетиту, в’ялість, швидка втомлюваність, слабкість тазових кінцівок, хитка хода, посилена спрага, тварини лежать, зарившись в підстилку;
- кашель, ядуха, блювота, діарея (іноді з кров’ю), частіше закреп, слизисті виділення з очей та носа, параліч тазових кінцівок;
- червонувато-фіолетові плями черева, підгрудка, вух, п’ятачка та кінцівок.
Зараження свиней відбувається:
- шляхом безпосереднього контакту – від свині до свині;
- опосередковано: через грунт, незнезаражені корми, предмети догляду й утримання, транспортні засоби; диких кабанів, бродячих тварин, птахів та обслуговуючий персонал, при згодовуванні харчових відходів, що містять продукти забою хворих чи інфікованих тварин.
З метою недопущення занесення та розповсюдження збудника АЧС власники тварин (свиней) повинні самі турбуватись про своїх тварин та забезпечувати належні умови біобезпеки. Недотримання елементарних вимог біобезпеки суб’єктами господарювання, фермерами, громадянами є основною причиною виникнення АЧС.
Щоб не допустити захворювання, необхідно дотримуватись головних принципів біобезпеки:
- не допускати контакту здорових тварин із хворими;
- термічно обробляти корми;
- використовувати окремий одяг та дезінфіковане взуття для догляду за тваринами;
- утримувати тварин у належних умовах.
Важливо усвідомлювати, що забезпечення належної біобезпеки – це не лише захист власного поголів’я, а й запобігання створення біологічної загрози для інших господарств.
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
