Домашнє насильство: не мовчи!
Домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (стаття 1 Закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству” (далі – Закон).
Домашнє насильство, у свою чергу, поділяється на такі види:
1. економічне насильство – форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру;
2. психологічне насильство – форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи;
- сексуальне насильство – форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності;
4. фізичне насильство – форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Постраждалими від домашнього насильства можуть бути:
- подружжя;
- колишнє подружжя;
- наречені;
- мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя);
- особи, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти;
- особи, які мають спільну дитину (дітей);
- батьки (мати, батько) і дитина (діти);
- дід (баба) та онук (онука);
- прадід (прабаба) та правнук (правнучка);
- вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка);
- рідні брати і сестри;
- інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука);
- діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими;
- опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням;
- прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім’ї патронатного вихователя.
Відповідальність за вчинення домашнього насильства:
Відповідальність за вчинення домашнього насильства передбачена ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення і передбачає можливість:
– накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або
– громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або
– адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Повторне вчинення домашнього насильства тягне за собою:
– накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або
– громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або
– адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.
Стаття 126-1 Кримінального кодексу України, якою встановлена кримінальна відповідальність за домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи, –
карається громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин або пробаційним наглядом на строк до п’яти років, або обмеженням волі на той самий строк, або позбавленням волі на строк до двох років.
Спеціальні заходи протидії домашньому насильству:
1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника;
2) обмежувальний припис стосовно кривдника;
3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи;
4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
Терміновий заборонний припис:
Терміновий заборонний припис виноситься уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров’ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення і може містити такі заходи:
- зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи,
- заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи,
- заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб.
Обмежувальний припис:
Обмежувальний припис стосовно кривдника видається судом за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства, і може містити такі заходи:
- заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
- усунення перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
- обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
- заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;
- заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
- заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.
Працівники уповноваженого підрозділу органів НПУ можуть у встановленому законом порядку застосовувати поліцейські заходи примусу для виселення з житлового приміщення кривдника, якщо терміновий заборонний припис передбачає зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, а кривдник відмовляється добровільно його залишити.
Кривдник, стосовно якого винесено терміновий заборонний припис, згідно з яким він повинен залишити місце спільного проживання (перебування) з постраждалою особою, зобов’язаний повідомити про місце свого тимчасового перебування уповноважений підрозділ органів Національної поліції України за місцем вчинення домашнього насильства.
Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців. Заява про видачу обмежувального припису розглядається судом не пізніше 72 годин після надходження такої заяви.
Взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи:
Здійснення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України організаційно-практичних заходів щодо контролю за поведінкою кривдника з метою:
– недопущення повторного вчинення насильства,
– за дотриманням ним тимчасових обмежень його прав та виконанням обов’язків, покладених на нього у зв’язку із вчиненням насильства.
Ставлять на профілактичний облік кривдника з моменту виявлення факту насильства тривалістю на 1рік.
Направлення кривдника на проходження програми для кривдників
Програма для кривдника – це комплекс заходів, спрямованих на зміну насильницької поведінки кривдника та формування в нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов’язки жінок і чоловіків.
Направляється судом (або з власної ініціативи кривдника) на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.
Відповідальними за виконання програм для кривдників є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, які організовують та забезпечують проходження кривдниками таких програм.
У разі неявки кривдника для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб’єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають протягом трьох робочих днів письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України для вжиття заходів – притягнення до кримінальної відповідальності.
Притягнення кривдника до відповідальності за непроходження програми для кривдників не звільняє його від обов’язку пройти таку програму.
Невиконання обмежувальних заходів, обмежувальних приписів або непроходження програми для кривдників (ст. 390-1 КК) визнано злочином!
Кривдник несе адміністративну, кримінальну та цивільно-правову відповідальність за скоєння злочину чи невиконання спеціальних заходів, передбачених Законом України про запобігання та протидію домашньому насильству
Постраждалі особи від домашнього насильства мають право на отримання безкоштовного адвоката від держави для складення процесуальних документів та представництва інтересів у суді. Для цього особі слід звернутися до Ізмаїльсько-Арцизького відділу надання безоплатної правничої допомоги Південного управління надання безоплатної правничої допомоги Південного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги та надати один з документів, який підтверджує факт потерпання особи від домашнього насильства, а саме:
- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, у якому міститься інформація про вчинення злочину, пов’язаного з насильством;
2) талон-повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, пов’язаного з насильством, виданий уповноваженим підрозділом органу Національної поліції за формою, затвердженою МВС;
3) копія протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП або постанови про накладення стягнення за вчинення такого правопорушення;
4) копія заяви до суду про видачу або продовження обмежувального припису стосовно кривдника;
5) рішення суду про видачу або продовження обмежувального припису стосовно кривдника;
6) копія термінового заборонного припису.
Де отримати допомогу
Важливо! «Гарячі лінії» та телефони довіри:
Урядова “гаряча лінія” 15-47, де надаються інформаційні, психологічні та юридичні консультації чоловікам та жінкам, які постраждали від домашнього насильства, насильства за ознакою статі, насильства стосовно дітей, або з питань загрози вчинення такого насильства, також надається психологічна допомога потерпілим від домашнього насильства жінкам, чоловікам, дітям. Дзвінки є безкоштовними зі стаціонарних та мобільних телефонів, анонімними та конфіденційними.
+38 (044) 284-19-43 – для дзвінків із-за кордону (оплата за тарифами відповідного оператора зв’язку)
зареєструвати звернення онлайн – https://1547.ukc.gov.ua/
«Гаряча лінія» з питань протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей працює цілодобово. Надаються інформаційні, психологічні та юридичні консультації.
Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми і гендерної дискримінації (цілодобово, безоплатно, анонімно та конфіденційно) для отримання консультацій юриста або психолога, а також інформації щодо закладів, до яких Ви можете звернутися по допомогу за місцем проживання:
0-800-500-335 (зі стаціонарного) або 116 123 (з мобільного)
Національна «гаряча лінія» для дітей та молоді:
116-111 (безоплатно з мобільних телефонів)
0-800-500-225 (безоплатно зі стаціонарних та мобільних телефонів)
«Гаряча лінія» психологічної підтримки для чоловіків (безкоштовно, анонімно):
23-45 (Vodafone та Lifecell) або +38 (067) 752-23-45 (Київстар)
Онлайн-платформа «Аврора» – спеціалізована психотерапевтична підтримка особам, які зазнали насильство, пов’язане з війною (зокрема сексуальне).
Телефон інформаційної лінії центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги-
0-800-213-103 (цілодобово і безоплатно зі стаціонарного та мобільного)
Лінія підтримки з питань жіночого здоров’я – 3033 (щоденно з 09:00 до 18:00)
Безпека та безпечний простір:
Екстрений номер виклику поліції – 102
Безкоштовна телефонна «гаряча лінія» Національної поліції України
0-800-50-02-02 (щоденно з 08:00 до 20:00)
Поліцейський офіцер Степанівської сільської громади – тел. 099-107-97-34.
Інспектор ювенальної превенції Роздільнянського районного відділу поліції – тел. 097-267-49-22.
Соціально-психологічна допомога:
Мобільна бригада соціально-психологічної допомоги мешканцям Степанівської громади, які постраждали від домашнього насильства (з 8:00 до 22:00), тел. +38095-762-06-49.
Відділ надання соціальних послуг Степанівської сільської ради:
- с. Степанівка, вул. Дружби, 27, телефон довіри (04853) 2-52-43.
- с. Яковлівка, тел. 050-641-68-85.
- с. Гаївка, тел. 050-290-38-05.
- с. Марківка, тел. 068-004-42-74.
Служба у справах дітей виконавчого комітету сільської ради – тел. 050-641-68-85.
Відділ освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету сільської ради – тел. 066-321-53-18. Якщо ви є батьком або матір’ю здобувача освіти, то ви маєте право скористатися послугами шкільного/практичного психолога.
Медична допомога:
Якщо Ви постраждали від сексуального насильства, якомога швидше зверніться до лікаря, щоб попередити важкі наслідки для Вашого здоров’я. Швидка медична допомога – 103.
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
