Пам’яті Героя Олександра Музички...
П'ять місяців сподівань та надії на диво перекреслила сумна звістка – надійшло підтвердження загибелі нашого земляка, мешканця села Павлівка, сержанта інженерно-саперної роти Олександра Музички.
З перших днів повномасштабного вторгнення агресора на українську землю, Олександр, не вагаючись, став на захист Батьківщини, своєї сім'ї, кожного з нас. Він одягнув військову форму тоді, коли було, мабуть, найстрашніше, коли наші серця огортала моторошна невідомість... Це все не злякало нашого Воїна, бо він був справжнім українцем – мужнім, сміливим, відповідальним, працьовитим... справжнім чоловіком з непростою долею. Олександр пішов виборювати мир і свободу в рідній державі.
Розпочинав кухарем, адже таку спеціальність мав у мирному житті. А пізніше, розуміючи, що може принести більше користі Українському війську, за кордоном пройшов навчання на інженера-сапера.
Важко уявити, що відчувала дружина, яка на фронт провела двох дуже дорогих людей – чоловіка Олександра та сина Богдана, адже своє військове життя вони розпочали разом.
Згідно з наказом міністра оборони України Рустема Умєрова від 24 січня 2025 року Захисника України Олександра Музичку нагороджено відзнакою "Хрест Сил територіальної оборони".
Олександр загинув 20 травня 2025 року від влучання ворожого дрона, перебуваючи на Покровському напрямку на Донеччині. І п'ять місяців потому, надійшла експертиза, яка підтвердила: захисник України Олександр Музичка став до Небесного війська.
Йому тепер навіки 44...
28 жовтня востаннє наш Герой повернувся на свою маленьку Батьківщину – до батьківського дому в селі Степове, де народився, та в село Павлівка, де проживав із сім’єю.
Мешканці громади долучилися до вже традиційного коридору пам’яті, яким ми зустрічаємо наших Героїв та проводжаємо в останню путь.
Вічний спочинок Воїн Олександр Музичка знайшов на кладовищі в с. Павлівка.
Розділяємо біль тяжкої втрати з дружиною Оксаною, якій випало пережити такі страшні випробування, сином Данилом, якому так не вистачатиме батькової любові, пасинком Богданом, з яким стали ще й побратимами, дочкою Владиславою, рідними, близькими, друзями, побратимами...
Низький уклін та вічна пам'ять Захиснику України Олександру Музичку.
Із сумом – сільський голова Наталія БАРАНЕНКО, депутатський корпус та виконавчий комітет Степанівської сільської територіальної громади
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
